Бруксизм: причини, лікування у дорослих і дітей - клініка Естелайн

Що таке бруксизм?

Бруксизм – це несвідоме стискування зубів, що супроводжується скреготом, який може з часом викликати серйозні проблеми із зубами та щелепним суглобом. Сам по собі він не несе небезпеки, проте при тривалому прояві призводить до значних ушкоджень зубів та дискомфорту в ділянці скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС).

Характерною рисою бруксизму є мимовільні жувальні рухи, які переважно відбуваються під час сну, створюючи надмірне навантаження на СНЩС. Поступово це призводить до зношування емалі, пошкодження і навіть втрати зубів.

Розвиток бруксизму відбувається поетапно:

1. На першому етапі епізоди скреготу виникають лише 1-2 рази за ніч. Часто людина навіть усвідомлює наявність цієї проблеми.
2. На другому етапі явище стає регулярним: скрегіт з’являється щоночі, що активує СНЩС. На ранок може відчуватися напруга та дискомфорт у зоні з’єднання щелепи з вухом.
3. На третьому етапі скрегіт стає настільки вираженим, що звуки клацання чутні навколишнім вночі. Сама ж людина, яка страждає на бруксизм, починає прокидатися з болем в лицьових м’язах, СНЩС, а також відчуває головний біль і сильну втому.

Цей прогресуючий характер бруксизму потребує уваги та, за потреби, звернення за спеціалізованою консультацією лікаря стоматолога.

Причини виникнення бруксизму

Існує кілька теорій, що розглядаються вченими як можливі причини розвитку бруксизму. Ось основні гіпотези:

Психологічна теорія передбачає, що емоційний стан людини суттєво впливає на розвиток бруксизму:

• постійний стрес та психологічна напруга;
• хронічна психоемоційна перенапруга;
• неблагополучні соціальні та побутові умови;
• стан сильних емоцій чи афекту.

Бруксизм нерідко називають «хворобою керівників», оскільки люди, які працюють в умовах високої відповідальності та психологічного навантаження, частіше страждають від цієї проблеми. Накопичена напруга викликає мимовільне стискування щелепних м’язів уві сні.

Неврогенна теорія пов’язує бруксизм із порушеннями у нервовій системі. Проблеми в центральній або периферичній нервовій системі можуть призвести до м’язових спазмів та рухових розладів. У таких випадках бруксизм супроводжується іншими неврологічними симптомами, включаючи безсоння, тремор, епілепсію і навіть енурез.

Стоматологічна теорія стверджує, що неправильна будова зубощелепної системи може спричинити бруксизм.

До таких аномалій відносяться:

• неправильне розташування зубів та дефекти прикусу;
• наявність додаткових зубів чи їх аномальна форма;
• порушення цілісності зубного ряду чи неправильно підібрані зубні протези;
• завищені пломби та захворювання скронево-нижньощелепного суглоба.

Порушення в зубощелепній системі призводять до нерівномірного навантаження при жуванні, що викликає перенапругу м’язів і, як наслідок, нічні спазми та скрегіт зубами.

Остеопатична теорія передбачає, що бруксизм пов’язаний із спробами нейром’язової системи компенсувати різні проблеми з черепними швами та скелетними порушеннями. Ці проблеми можуть бути результатом пологової травми, порушеного прикусу, неправильної постави чи патологій у шийному відділі хребта.

Інші теорії. Деякі дослідники також пов’язують бруксизм із порушенням носового дихання, кислотним рефлюксом та паразитарними інфекціями. Однак ці гіпотези поки що не мають достатнього наукового підтвердження.

Симптоми бруксизму

Головним симптомом бруксизму є нічний скрегіт зубами, який може повторюватися кілька разів за ніч, продовжуючись від кількох секунд до хвилин. Ці епізоди виникають спонтанно і піддаються прогнозу.

Додаткові ознаки бруксизму включають:

• ранкова напруга та нервозність, підвищену дратівливість;
• сильний головний біль;
• біль та дискомфорт у щелепі, зубах, лицевих м’язах, а також підвищену чутливість зубів;
• часті запаморочення;
• втома і сонливість вранці;
• розлади сну та проблеми з апетитом.

Діагностика бруксизму

Для виявлення причин нічного скреготу зубами слід звернутися до стоматолога. Після аналізу скарг та огляду зубів лікар може підтвердити чи виключити наявність бруксизму.

Один із методів діагностики – використання спеціальних кап, відомих як «брукс чекери». Ці капи виготовляються по гіпсовому зліпку, точно підганяються під зуби пацієнта і носяться під час сну. За їхнім станом можна оцінити, які зуби зазнають найбільшого навантаження, та виявити можливі оклюзійні проблеми. Через вказаний час капи повертають стоматологу для аналізу.

При комплексному підході до діагностики бруксизму також можуть призначити полісомнографію – дослідження, яке відстежує роботу жувальних м’язів уві сні, за винятком ймовірності епілепсії.

Бруксизм часто зустрічається у дітей, і важливо своєчасно виявити цей стан, щоб запобігти можливим ускладненням.

Лікування бруксизму: основні етапи

Ефективна терапія бруксизму починається з розслаблення жувальних м’язів. У дітей ця проблема вирішується простіше, ніж у дорослих, але потребує ретельного підходу та комплексного лікування.

Крок 1: Захист зубів

Насамперед важливо захистити зуби від зносу та пошкоджень, викликаних нічним скреготом. Для цього використовуються спеціальні захисні капи, які вдягаються на ніч. Ці капи, виготовлені індивідуально по зліпках пацієнта, допомагають:

• знизити знос зубів;
• зменшити навантаження на лицьові м’язи;
• запобігти зміщенню та розхитування зубів.

Носіння капи усуває деякі наслідки бруксизму, такі як головний біль і напруга в м’язах, проте капа не лікує саму причину. Тому її застосування має бути частиною комплексної терапії.

Крок 2: Пошук та усунення причини

Оскільки бруксизм потребує професійного підходу, його лікування підбирається індивідуально, залежно від причин. Комплексна терапія може включати психотерапію, стоматологічні процедури та медикаментозне лікування:

1. Виправлення прикусу: брекети або елайнери допомагають зменшити напругу за рахунок чутливості зубів, що пересуваються, знижуючи бажання мимоволі стискати зуби.
2. Захисні покриття для емалі: спеціальні засоби, що підбираються індивідуально для захисту зубів від стирання.
3. Пластикові шини: накладки, що використовуються під час сну, знижують активність жувальних м’язів та запобігають зношенню зубів.
4. Ін’єкції ботулотоксину: блокують активність жувальних м’язів, знижуючи прояви бруксизму.
5. Корекція протезів: заміна невдалих протезів може усунути проблему.
6. Психологічна допомога: робота з психологом або психотерапевтом для зниження стресу та напруження.
7. Медикаменти: у деяких випадках використовуються антидепресанти, седативні препарати, а також вітаміни В, магній, кальцій та аскорбінова кислота.

Окремим етапом є усунення так званих “суперконтактів” – точок, які приймають надлишкове навантаження при змиканні зубів. Ці точки виникають через зміщені зуби, погане пломбування або протезування і можуть призводити до прискореного зносу. Суперконтакти виявляються за допомогою спеціального обладнання та усуваються методом пришліфування.

Крок 3: Відновлення зубів

Після усунення причин та контролю бруксизму можна перейти до відновлення зубів. При незначному зносі процедур, що досить зміцнюють, для емалі. При значних пошкодженнях потрібна реставрація фотополімерів або протезування.

Комплексний підхід до лікування дозволяє не лише захистити зуби, а й запобігти подальшим проявам бруксизму.

Бруксизм у дітей: причини та рекомендації

Скрегіт зубами у дітей може бути наслідком стресів та перенапруги нервової системи. У таких випадках рекомендується звернутися до невролога, щоб унеможливити емоційні або неврологічні причини. Якщо бруксизм викликаний неправильним прикусом або особливостями будови зубів, потрібна допомога стоматолога.

Для дітей з підвищеною нервовою реакцією, причиною бруксизму може бути втома або перезбудження. Щоб зменшити ймовірність скрегота зубами, важливо дотримуватися порядку дня, що включає регулярні прогулянки, спокійні вечірні заняття та своєчасний відхід до сну. Розслаблюючі процедури, такі як тепла ванна та легкий масаж, також сприяють покращенню сну.

Можливі ускладнення бруксизму

Якщо не вжити заходів, бруксизм може спричинити низку серйозних наслідків для здоров’я зубів та щелепи, серед яких:

• знос емалі та підвищена її чутливість;
• тріщини, сколи, а також клиноподібні дефекти зубів;
• запалення ясен, пародонтит, стоматит та можлива втрата зубів;
• скорочення терміну служби пломб та зубних протезів;
• порушення у роботі скронево-нижньощелепного суглоба;
• біль у щелепі та шиї;
• гіпертрофія жувальних м’язів

Профілактика бруксизму

Для попередження бруксизму важливо ретельно стежити за здоров’ям ротової порожнини: регулярно відвідувати стоматолога, своєчасно лікувати зуби та ясна, відновлювати зубний ряд при втраті зубів. При необхідності виправлення прикусу краще розпочати ортодонтичне лікування.

Крім того, підтримка психоемоційного балансу відіграє важливу роль у профілактиці бруксизму. Варто відмовитися від надмірного вживання кави та енергетиків, а також дотримуватись збалансованого режиму дня та харчування.

У моменти стресу чи напруги необхідно контролювати звичку стискати зуби. Якщо відчувається напруга у жувальних м’язах, допоможуть теплі чи холодні компреси, а також масаж обличчя, шиї та плечей.

Бруксизм може мати серйозні наслідки для здоров’я, тому важливо вчасно зайнятися його лікуванням та профілактикою.